Правила гри у волейболі

Правила гри у волейболі

Волейбол проводиться на майданчику розміром 9х18м., яка ділиться навпіл сіткою.

Для чоловічих команд сітка розташовується на висоті 2,43 метра,
а для жіночих – 2,25 метрів.

У складі команди грає 6 осіб, які можуть змінюватися по ходу матчу.

Мета гри полягає в приземленні м’яча в зону суперника, при дотриманні правил.

Починається партія з подачі однієї з команд.

Якщо при введенні м’яча в гру він не перелетів сітку або вилетів за межі ігрового майданчика, то чергова подача передається суперникові і на їх рахунок зараховується 1 очко.

Якщо м’яч залишається у грі, то приймаюча команда повинна перекинути його назад. Правила волейболу дозволяють при розіграші зробити три торкання, причому один гравець двічі підряд не може доторкнутися до м’яча.

Щоб якісно провести атаку, кожна команда розігрує м’яч в своїй зоні. Для цього командами придумані власні комбінації, що дозволяють будь-якими способами професійно атакувати.

Якщо розіграш вдалий і м’яч приземлився на майданчик суперників, то команді зараховується 1 очко, а якщо ні, то окуляри віддаються іншій команді. Ні в якому разі не можна під час розіграшу доторкатися будь-якими частинами тіла до сітки, так як ця дія може принести додаткове очко команді супротивників. Також під час матчу гравці на майданчику після втрати м’яча суперником міняються місцями за годинниковою стрілкою. Тому кожну чергову подачу виробляє новий гравець. Єдиний, хто не робить перехід – це ліберо, який виконує функції захисту.

У волейболі може бути зіграно максимум 5 партій, тому серія триває до 3 перемог. Кожна грається до 25 очок. Дуже важливо знати, що виграна партія закінчується тільки в разі розриву в рахунку в 2 очки. Тому рахунок може бути як 28-26, так і 44-42. Все залежить від ентузіазму гравців і їх настрою виграти дану партію. Якщо у серії зафіксований рахунок 2-2, то проводиться вирішальна третє гра до 15 очок. 

Позиції у волейболі

Якщо вивчати правила гри у волейбол, то можна виявити, що всього є три позиції - атакуючий гравець, оборонний гравець і ліберо.

Атакуючі гравці - це ті, які стоять безпосередньо під сіткою, блокують удари противника, а також самі наносять ці удари. Вони не мають право відходити до зовнішньої лінії майданчика та приймати участь в оборонних діях, оскільки це завдання оборонних гравців. Їх двоє, вони приймають удари, які не змогли заблокувати гравці під сіткою, і распасовивают власні атаки. Таким чином, виходить 5 гравців.

Де ж шостий? А шостим виступає вільний захисник, або ліберо. Він більше всіх відрізняється від інших гравців.
По-перше, він носить майку кольору, відмінного від кольорів команди, а по-друге, він може переміщатися по всій зоні оборони, чого не можуть робити інші гравці, прив'язані до своїх позицій.
Правила гри волейбол дозволяють ліберо допомагати захисникам у будь-якому місці, але при цьому позбавляють його можливості здійснювати подачі.

 

Нові правила волейболу

Щорічно в будь-яких видах спорту міняються правила. Це пов’язано з тим, що потрібно постійно знаходити той варіант, з прийняттям якого гравцям, тренерам і суддям було б простіше правильно робити свою справу. Це стосується і волейболу.
Так, наприклад, в 2008 році на 31-му конгресі в Дубаї були затверджені офіційні правила волейболу 2009-2012. З прийняттям таких рішень усі чемпіонати та кубки вже практично скрізь розігруються за новими правилами.
Останні зміни внесли поправки щодо кількості гравців, що входять до складу команди.
Було роз’яснено можливі дії капітанів команд.

З кожним роком змінюються правила, що стосуються переходу суперника через середню лінію. Якщо раніше взагалі не можна було його перетинати, то з прийняттям нових правил це стало дозволеним, головне щоб цей нюанс не завадив ігровому процесу. Схоже рішення стосується правил контакту з сіткою і блокування удару суперника.

Порушення правил

Найбільш характерні для гри помилки гравців і тренера.

При подачі

·         Гравець заступив ногою на простір майданчика.

·         Гравець підкинув і впіймав м'яч.

·         Після закінчення 8 секунд після свистка судді м'яч передається команді суперників.Торкання антени м'ячем.

·         Скоїв подачу до свистка судді.

При розіграші

·         Зроблено більше трьох торкань.

·         Торкання верхнього краю сітки гравцем, що виконує активну ігрову дію.

·         Заступ гравцем задньої лінії триметрової лінії при атаці.

·         Помилка на прийомі: подвійне торкання або затримка м'яча.

·         Торкання антени м'ячем при ударі.

Регламент

·         Порушення розстановки.

·         Неспортивну поведінку одного з гравців чи тренера.

Правила гри у піонербол

Це— спортивна гра з м'ячем, схожа за правилами з волейболом. Зародилася в СРСР в 30-х роках XX століття і призначалася насамперед для дітей шкільного віку (піонерів).

Правила гри

У грі використовується волейбольний м'яч (діаметр— 65-67см, вага— до 300 г). Майданчик має розміри 18х9 метрів. Ігрове поле поділяється сіткою (висота 2,43 м— для чоловічих команд і 2,24 м— для жіночих) навпіл, кожна команда перебуває на своєму ігровому квадраті розмірами 9×9м. В команді від 3 до 7 осіб, відповідно до кількості, ігровий квадрат ділять на умовні ділянки (за кожну відповідає прикріплений гравець)[2].

Гравець задньої лінії, перебуваючи в межах майданчика в дальньому правому куті, робить кидок через сітку на половину поля команди супротивника. Один з гравців протилежної команди повинен зловити м'яч і, зробивши не більше трьох кроків або однієї передачі м'яча і двох кроків на своїй половині майданчика, перекинути його через сітку назад на половину поля першої команди. Один з гравців першої команди також повинен зловити м'яч і, зробивши не більше трьох кроків або однієї передачі м'яча і двох кроків, перекинути його на половину поля команди суперника. І так далі до тих пір, поки м'яч не впаде на землю— тоді команді, яка кинула м'яч зараховується одне очко.

М'яч вважається програним, а команда, що подає, втрачає подачу, якщо:

·         м'яч торкнувся підлоги;

·         гравець зробив більше трьох кроків з м'ячем в атаці;

·         м'яч торкнувся тіла гравця нижче пояса або прокотився по тілу;

·         гравець доторкнувся до сітки;

·         гравець доторкнувся до м'яча двічі підряд;

·         гравець перейшов через середню лінію;

·         м'яч перелетів над сіткою, але приземлився за лініями, що обмежують майданчик;

·         м'яч перелетів під сіткою або торкнувся предметів, що знаходяться поза межами майданчика.

Як і у волейболі, гравці переміщаються по майданчику в наступну зону за годинниковою стрілкою після виграшу подачі. Після набору певної кількості очок (зазвичай 10, 15 або 25 за мінімальної переваги над суперником у 2 очки) команди змінюють сторони поля, і розігрується друга партія. Якщо результат після двох партій рівний (1:1), то призначається третя партія.

Право першої подачі в матчі визначається жеребкуванням, після кожної партії відбувається зміна сторін і першою подає протилежна команда. У середині вирішальної (третьої) партії робиться заміна сторін, подачу після заміни виконує той самий гравець.

Варіанти гри

Іноді діє «правило трьох передач», в цьому випадку гравці однієї команди повинні два рази перекинути м'яч між собою, а третій кидок повинен проводитися на половину поля суперника. Крім того може застосовуватися правило «втрати подачі», яке перш існувало у волейболі. У цьому випадку команда, яка подавала і пропустила м'яч тільки втрачає подачу, але не віддає очок суперникам. Таким чином, за одну подачу очки можуть нараховуватися тільки команді, яка подає.

Існує варіант піонерболу з двома м'ячами. Грають дві команди по 6-8 гравців у кожній. Гравці, які стоять ближче до кутів майданчика, отримують по м'ячу і готуються до подачі (кидка м'ячі на половину поля супротивника) по свистку судді. Після свистка завдання кожної з команд полягає в тому, щоб обидва м'ячі одночасно не опинилися на її половині поля, а торкнулися рук або землі на половині поля суперника. У цьому випадку гра зупиняється і команда, на майданчику якої два м'ячі, програє очко. М'ячі, що зіткнулися в повітрі, повертаються для нової подачі.

В іншому правила схожі з основним варіантом піонерболу.